Отправлено: 02.01.17 10:28. Заголовок: Бюро перекладiв
Вдвічі підвищено соціальні стандарти, які зросли на 16,1 відсотка. (Гройсман)
Что такое "социальные стандарты" и куда им расти - ХЗ, но вышел нехилый спор, "вдвічі" - это как? На русский перевели как "вдвое повышены...". Но если вдвое, то не на 16%, а на все 100. Я бы счел, что тут дважды, но мне не верят.
Как следует из его биографии, он уже в 14-летнем возрасте стал работать слесарем, а в 16 лет — коммерческим директором рынка. Соответственно, в старшие классы средней школы Гройсман вообще не ходил. В том же, что у Гройсмана — фейковый диплом о высшем образовании, его обвинила еще в июне Юлия Тимошенко.
С сайта Кабмина (30.11.2016): Правительство в течение 2016 года, совершив дважды повышение социальных стандартов, обеспечило их рост на 16,1%. Об этом заявил Премьер-министр Украины Владимир Гройсман.
Отправлено: 11.05.17 00:51. Заголовок: А откуда дровишки? В..
А откуда дровишки? Впрочем, сейчас везде полно опечаток... В первой фразе определённо должно быть именно «дважды» — «двічі». Во второй стопудово что-то пропущено. Должно быть, например, «...переважно ті, які швидко псуються».
. Нет, именно тi и псуються Это же множественное число. А те - единственное среднего, оно здесь ни с чем не согласовывается. "Туалет заборонено" - это другой случай. ))))
те - единственное среднего, оно здесь ни с чем не согласовывается.
Оно согласовывается с тем «оно», которое имеет место быть в вашей фразе
behemothus пишет:
цитата:
"Туалет заборонено" - это другой случай. ))))
Каждый случай — это другой случай Дарю ещё один другой случай ни с чем не согласовывающегося единственного среднего (первый попавшийся случай): «Всё то, что было упущеньем, теперь в канон возведено».
Дарю ещё один другой случай ни с чем не согласовывающегося единственного среднего (первый попавшийся случай): «Всё то, что было упущеньем, теперь в канон возведено».
"Всё" - оно то. Согласование есть. И вообще, если речь о грамматике, то давайте о грамматике.
А «те» — оно тоже оно и то, — по-украински. Произносится — «тэ». Род — средний. Согласование — есть.
Или где?
behemothus пишет:
цитата:
Там все пропущено. Надо так:
...переважно ті, що швидко псуються.
Ах, это вы не про то, что там всё пропущено и даже не про то, что там пропущено слово «всё» или слово «все», а про то, что пропущено слово «всі»? Что надо так:...переважно всі ті, що/які швидко псуються?
Если речь об этом, тогда да: слово всі там могло быть пропущено. А нет — так нет
Отправлено: 19.05.17 11:08. Заголовок: Salieri пишет: А «т..
Salieri пишет:
цитата:
А «те» — оно тоже оно и то, — по-украински.
Да
цитата:
Произносится — «тэ». Род — средний.
цитата:
Согласование — есть.
С чем? Что именно там среднего рода ед. числа, кросе млова те? Сальери, кончайте дурку пускать. Я вас просил грамматику. Согласование в грамматике - это когда два слова минимум имеют признаки одной и той же грамматической категории. У нас - числа и рода.
Что именно там среднего рода ед. числа кроме слова те?
Глагол, который соотносится с этим словом, во вс. случае, должен бы быть ед. числа
behemothus пишет:
цитата:
Согласование в грамматике - это когда два слова минимум имеют признаки одной и той же грамматической категории.
Ага.
Среднего рода ед. числа — местоимение «те» (в смысле«то»). Ед. числа и годится для среднего рода — глагол «псується».
Ровно два слова!
Или вы считаете, что согласовывать полагается только тогда, когда для этого согласования с чем-то третьим уже имеются «два слова минимум одной и той же грамматической категории»? Что согласовывать надо, например, только всё то, а просто то обойдётся?
И что, было бы вполне нормально сказать То, что были в чемодане, принадлежат мне?
Отправлено: 04.09.18 13:29. Заголовок: Була десь інфа від с..
Була десь інфа від свідка, що Пастернак захоплювався перекладом Миколи Куліша (чи це був переклад Михайла Старицького?) на український першого рядка славнозвісного монологу Гамлета: «Чи бути чи не бути — ось у чому заковика» — To be or not to be. That‘s a question.
Імхо, українське «заковика» більш тут підходить, ніж російське «вопрос», бо «заковика» — це й «питання», але таке питання, яке не має однозначної відповіді. Так що «бути чи не бути — ось на що в мене немає однозначної відповіді» є повним варіантом, а українець замість довгого словосполучення «немає однозначної відповіді» використав коротке слово «заковика». І це було влучно і містко. Ні? .
Отправлено: 04.09.18 15:45. Заголовок: Набоков добре намалю..
Набоков добре намалював труднощі перекладу російською мовою англійського тексту. Переклад українською мовою англійського тексту - це вже зовсім темна справа, зважаючи на багатозначність англійських слів і «однозначність» українських. А українською навіть російське «Быть или не быть, вот в чём вопрос» важко перекласти, бо виникає питання : «питання чи запитання?». А як залізти далі в хащі …..
Отправлено: 04.09.18 16:10. Заголовок: Так а звідки ж тоді ..
Так а звідки ж тоді взялася заковика? Бо хтось про неї в монолозі Гамлета по-українськи дійсно розповідав, я сам про це читав, в часописі «Даугава», якщо моя пам'ять не спить з іншими. Але, можливо, це був не Пастернак? А наприклад, Бунін? .
Отправлено: 04.09.18 16:29. Заголовок: Та вірю я, що це не ..
Та вірю я, що це не Старицький. Хочу тепер зрозуміти: був все ж і такий чийсь переклад або це цілковитий українофобський фейк, який Пастернак прийняв за щиру правду? .
«В брошурі Д.Мордовцева «За крашанку – писанка. П.О.Кулішеві» (СПб., 1882) є таке місце: «Себто мов той божевільний королевич Гамлет, в перекладі д.Старицького, каже: «Чи жити, чи не жити – ось заковика!». А може й брешуть: у Старицького, здається мені, не так переложено». Цей жарт підхопила реакційна українофобська газета «Киевлянин» і в багатьох статтях допікала М.Старицькому тією вигаданою заковикою. В перекладі М.Старицького цей монолог Гамлета починається словами: «Жити чи не жити? Ось в чім річ».
Отож, почалося все з порівняно невинного жарту, а яке довге життя в нього виявилося. Воістину, брехня має довгі ноги! Між тим, коли вже докоряти Старицькому, то, можливо, за численні анахронізми в його історичних творах, але не Мордовцеву це робити. В того ляпсуси куди крутіші і коли б тільки історичні, а то й географічні теж. Згадати б, як у повісті «Сагайдачний» втікачі за кілька годин доїхали від волинського Острога до самого Дикого Поля!
Отправлено: 05.09.18 12:13. Заголовок: Я перекладав так «:..
Я перекладав так «: that is the question:» - «сумнів» - відкидаючи іменники отримуємо: «сумніватися» - «вагатися» «To be» - «Лишатися?» « not to be:» - «Лишити?»
Отправлено: 05.09.18 13:23. Заголовок: Salieri пишет: А на..
Salieri пишет:
цитата:
А нащо відкидати іменники? Імхо, «ось у чому сумнів» — це гарно.
Усе зло від «іменників». Зрозуміло, що неозначена форма дієслова недалеко пішла від іменників, вона також створює «неозначність», напускає наукового туману. Коли б я міг зрозуміти Шекспіра, то використав більш конкретні дієслова.
Salieri пишет:
цитата:
Чому to be» — не «бути» (чи «жити»), а «лишатися»?
Тому що «бути» обов’язково потребує «не бути», а «лишатися» не потребує обов’язково «не лишатися».
Когда-то Старицкий стал первым писателем, который подал иск на журналиста, обвинившего его в несоответствующем задумке автора переводе слов "Быть или не быть", как "бути чи не бути, ось у чому заковика", что не являлось правдой. И выиграл 2 суда не смотря на аппеляцию. Отстоял своё имя и добился публикации опровержений и извинений журналиста.
Саме так. І «жити» потребує «не жити». Так і треба, бо тут наукова дилема.
Не певен я у цьому. Нас привчили сприймати синтаксичні конструкці,ї що завітали до нас з старослов’янської, чи англійської, чи … - як притаманні науковому чи діловому стилю. Але самі носії цих мов (не враховуючи старослов’янську) сприймали їх, як наукові чи ділові??? Можливо у них не було з чого вибрати? Ось Ви тримаєтесь практично за паразита «бути», а чим Вам не догодило «лишатись»? Адже можливо «лишатись на цьому світи», можливо «лишити цей світ», можливо «лишатися людиною», можливо «лишити людське».
Отправлено: 07.09.18 04:26. Заголовок: Волод пишет: Нас при..
Волод пишет:
цитата:
Нас привчили сприймати синтаксичні конструкці,ї що завітали до нас з старослов’янської, чи англійської, чи … - як притаманні науковому чи діловому стилю. Але самі носії цих мов (не враховуючи старослов’янську) сприймали їх, як наукові чи ділові???
Гадаю, що так.
Волод пишет:
цитата:
Можливо у них не було з чого вибрати?
Коли в мові вже існує офіційний/науковий стиль, змога вибору є однозначно: розмовний стиль — первинний.
Отправлено: 07.09.18 08:35. Заголовок: Ви тримаєтесь за нау..
Ви тримаєтесь за науковий стиль? Да він не кращий за «рок концерт». Мало що слова використовує запозичені, так ще й граматика вже давно українській мові непритаманна. Аналогічно переклади Біблії і іншої церковної літератури, як не перекладають, а все неукраїнською. А я тільки спробував, і мене відразу записали мабуть навіть не в єресіархи, а ще трошки вище, чи нижче.
Отправлено: 07.09.18 15:24. Заголовок: Волод пишет: Ви трим..
Волод пишет:
цитата:
Ви тримаєтесь за науковий стиль? Да він не кращий за «рок концерт». Мало що слова використовує запозичені, так ще й граматика вже давно українській мові непритаманна.
А він на те й науковий/офіційний! Так скрізь, в усіх мовах, де є такий стиль, тому що від потреби в саме такому, як ви написали, стилі він і виникає. Ось чому народ і в своєму побутовому мовленні тримається за деякі іноземні слова, як «мізерний», хоч як обурюються не так навіть грамнацисти, скільки усілякі недовчений автори статей, які (автори) нібито сильно переймаються за чистоту рідної мови? Хтось розумний сказав, начебто жартома, що лінгвістика — єдина наука, яка бачить ідеал не в майбутньому, а в минулому. Народ не тримається за те, в чому він не має потреби (звісно, потреби, навіть в народу, можуть бути й безглузді, але це зазвичай не до лінгвістики). І народ знає, що маленьким може бути й собака, й гвіздок, тому краще (серйозніше звучить), коли оклад називається мізерним.
Волод пишет:
цитата:
Аналогічно переклади Біблії і іншої церковної літератури, як не перекладають, а все неукраїнською. А я тільки спробував
О, розкажіть, будь ласка!!
Волод пишет:
цитата:
А про що монолог?
Я ще буду думати, а поки так: «бути» — це встати на прю зі злом, а «не бути» — скоритися. Гамлет — християнин і не хоче ставати грішником, який мстить не перебираючи засобів: чим він тоді буде відрізнятися від Клавдія? І він каже: християнство вчить пробачати ворогів; гаразд, власну кривду можна пробачити. А як це зветься, якщо ти прощаєш лиходієві чужі кривди? Хіба священики засуджують володарів, які борються з заколотами? Ніколи вони це не засуджували! І взагалі не факт, що на небі судять саме так, як вчать попи. Може, там якраз суворо питають: а чом ти не боровся зі злом, якщо міг? .
Отправлено: 07.09.18 16:03. Заголовок: Цей монолог Гамлет ч..
Цей монолог Гамлет читає не тільки перед глядачами, він його читає перед Офелією (хоча робить вигляд, що її не помічає до самого кінця монологу) і перед тими, хто як він підозрює, його підслуховують, використовуючи Офелію як підсадну качку, щоб впевнитися в його божевіллі. А що ж божевільного в цьому монолозі? Можливо науковий стиль?
Отправлено: 07.09.18 16:24. Заголовок: Волод пишет: Цей мо..
Волод пишет:
цитата:
Цей монолог Гамлет читає не тільки перед глядачами, він його читає перед Офелією (хоча робить вигляд, що її не помічає до самого кінця монологу)
У вас є докази, що він лише робить вигляд? Я гадаю, він її дійсно не помиічає.
Волод пишет:
цитата:
А що ж божевільного в цьому монолозі? Можливо науковий стиль?
Нічого в ньому немає божевільного. Прихильники Клавдія, почувши його, повинні були б дуже стурбуватись (хіба що нічогісінько в ньому не зрозуміли). Тому я й думаю, що Гамлет до пори до часу дійсно не помічає Офелію (не їй же він має щось пояснювати науковим стилем!) і майже до кінця сцени не думає про можливе підслуховування (думаю, до свого питання Офелії «Де твій батько?») .
Отправлено: 07.09.18 16:33. Заголовок: Волод пишет: На лінг..
Волод пишет:
цитата:
На лінгвофорумі, тему де я спробував перекласти Ісусову молитву, добрі люди перенесли на темний бік лінгвофорума... https://lingvoforum.net/index.php/topic,92761.0.html
Ви краще дайте назву теми, а то в Псевдонауку з вулиці не пускають .
Предлагаю желающим высказать своё мнение, поэтому по-русски.
Волод предлагает To be or not to be перевести как «Лишатися? Лишити?». Один из возможных переводов на русский: «Оставаться? Оставить?». По смыслу это хорошо: принимая во внимание существование в русском языке конструкции «оставить так», означающей «ничего не менять», а в определённом контексте — «простить»: «Я тебе этого так не оставлю!» (я, правда, не знаю, есть ли такой смысл у украинского «лишити»), «оставить» будет означать «отказаться от мести», а «оставаться» будет подразумевать «...верным своему долгу сына и принца».
Но меня смущает, что это слишком конкретно, тогда как в английском тексте здесь всё как раз предельно абстрактно. Казалось бы, ничто не мешало автору написать Be revenge? или хотя бы Be it? Но что-то ведь его заставило так не писать... .
Отправлено: 10.09.18 07:59. Заголовок: Треба не забувати, щ..
Треба не забувати, що це монолог параноїка (до того ж людини, яка бачить галюцинації), котрий видає себе за божевільного, бо вважає, що інакше його вб’ють. Цією параноєю він інфікує як інших персонажів цієї п’єси, так і глядачів і читачів.
Наприклад я, як параноїк не находжу у Шекспіра фрази: Salieri пишет:
цитата:
To be or not to be. That‘s a question.
Хоча кажуть, що у нього Шекспіра багато варіантів «Гамлета», але кома завжди ріже синтагму: Tobeornottobe
Зрозуміло що фразу: To be , or not to be: that is the question Без параної не зрозуміти.
А от скажімо таку фразу мабуть зрозуміє і людина при здоровому глузді: To be , or to be: that is the question
До речі про глузд тобто «the mind» - наскільки обґрунтований переклад «душа»?
Отправлено: 10.09.18 11:37. Заголовок: Виходячи переважно з..
Виходячи переважно з того, що привид справжній, вважаю що «or not …» треба сприймати я подвійне «не не ….» Тоді перший рядок перекладаю так: «Лишаючись лишатися – як це?»
Лишаючись лишатися — як це? Шляхетніше як діяти мені? Як воювати злую долю? Отаборити може розуму полки, Глуху зайнявши оборону, Втрачаючи по краплі глузд Під обстрілом важким
Чи кинути їх в наступ?
Мене заклинило. Незважаючи на нашу у крові замариновану історію, я не можу знайти аналог кельтської легенди про вояків, які кидалися у повному озброєнні у морський прибій. Чорна піхота, і штрафбати – не те. «Атака покійників» це саме враз, можливо навіть краще ніж кельтська легенда, але хто її пам’ятає? Гастело???
авада, битте, что за странная грамматика во фразе?!
Таким чином, власники карт зможуть купувати тільки товари певної категорії, переважно швидко псується
"Що"/"яки" пропущено, нет? и почему "псується", а не "псуються"? Товары - они?!
Возможно проблема возникла потому, что фраза возникла на русском языке, а потом её перевели украинским. Реконструирую русскую фразу: Таким образом, владельцы карт смогут покупать только товары определённой категории, преимущественно скоропортящийся (товар).
Если попытаться перевести эту фразу украински языком, то возникает дилемма перевода причастия "скоропортящийся": глагол или имя? К чему привела попытка перевести "скоропортящийся" глаголом. мы уже увидели.
Привожу вариант с именем: Таким чином, власники карт зможуть купувати тільки товари певної категорії, переважно швидкопсувний (товар).
Вдвічі підвищено соціальні стандарти, які зросли на 16,1 відсотка. (Гройсман)
Что такое "социальные стандарты" и куда им расти - ХЗ, но вышел нехилый спор, "вдвічі" - это как? На русский перевели как "вдвое повышены...". Но если вдвое, то не на 16%, а на все 100. Я бы счел, что тут дважды, но мне не верят.
Странное "придыхание" перед "двічі" меня не удивляет, это фирменный премьерский стиль, Азарову удавалось так придыхать даже перед "тричі". А вот скромность радует, ведь такую форму глагола как "підвищено" употребляют, когда субъект неизвестен.
Реконструирую русскую фразу: Таким образом, владельцы карт смогут покупать только товары определённой категории, преимущественно скоропортящийся (товар).
Все даты в формате GMT
3 час. Хитов сегодня: 0
Права: смайлы да, картинки да, шрифты да, голосования нет
аватары да, автозамена ссылок вкл, премодерация откл, правка нет
Дарю ещё один другой случай ни с чем не согласовывающегося единственного среднего (первый попавшийся случай): «Всё то, что было упущеньем, теперь в канон возведено». 
Ровно два слова! 
Так скрізь, в усіх мовах, де є такий стиль, тому що від потреби в саме такому, як ви написали, стилі він і виникає. Ось чому народ і в своєму побутовому мовленні тримається за деякі іноземні слова, як «мізерний», хоч як обурюються не так навіть грамнацисти, скільки усілякі недовчений автори статей, які (автори) нібито сильно переймаються за чистоту рідної мови? Хтось розумний сказав, начебто жартома, що лінгвістика — єдина наука, яка бачить ідеал не в майбутньому, а в минулому. Народ не тримається за те, в чому він не має потреби (звісно, потреби, навіть в народу, можуть бути й безглузді, але це зазвичай не до лінгвістики). І народ знає, що маленьким може бути й собака, й гвіздок, тому краще (серйозніше звучить), коли оклад називається мізерним. 
Тобто «не бути» це «бути зовсім»? 
- участник сейчас на форуме
- участник вне форума