Отправлено: 02.01.17 10:28. Заголовок: Бюро перекладiв
Вдвічі підвищено соціальні стандарти, які зросли на 16,1 відсотка. (Гройсман)
Что такое "социальные стандарты" и куда им расти - ХЗ, но вышел нехилый спор, "вдвічі" - это как? На русский перевели как "вдвое повышены...". Но если вдвое, то не на 16%, а на все 100. Я бы счел, что тут дважды, но мне не верят.
Отправлено: 04.09.18 15:45. Заголовок: Набоков добре намалю..
Набоков добре намалював труднощі перекладу російською мовою англійського тексту. Переклад українською мовою англійського тексту - це вже зовсім темна справа, зважаючи на багатозначність англійських слів і «однозначність» українських. А українською навіть російське «Быть или не быть, вот в чём вопрос» важко перекласти, бо виникає питання : «питання чи запитання?». А як залізти далі в хащі …..
Отправлено: 04.09.18 16:10. Заголовок: Так а звідки ж тоді ..
Так а звідки ж тоді взялася заковика? Бо хтось про неї в монолозі Гамлета по-українськи дійсно розповідав, я сам про це читав, в часописі «Даугава», якщо моя пам'ять не спить з іншими. Але, можливо, це був не Пастернак? А наприклад, Бунін? .
Отправлено: 04.09.18 16:29. Заголовок: Та вірю я, що це не ..
Та вірю я, що це не Старицький. Хочу тепер зрозуміти: був все ж і такий чийсь переклад або це цілковитий українофобський фейк, який Пастернак прийняв за щиру правду? .
«В брошурі Д.Мордовцева «За крашанку – писанка. П.О.Кулішеві» (СПб., 1882) є таке місце: «Себто мов той божевільний королевич Гамлет, в перекладі д.Старицького, каже: «Чи жити, чи не жити – ось заковика!». А може й брешуть: у Старицького, здається мені, не так переложено». Цей жарт підхопила реакційна українофобська газета «Киевлянин» і в багатьох статтях допікала М.Старицькому тією вигаданою заковикою. В перекладі М.Старицького цей монолог Гамлета починається словами: «Жити чи не жити? Ось в чім річ».
Отож, почалося все з порівняно невинного жарту, а яке довге життя в нього виявилося. Воістину, брехня має довгі ноги! Між тим, коли вже докоряти Старицькому, то, можливо, за численні анахронізми в його історичних творах, але не Мордовцеву це робити. В того ляпсуси куди крутіші і коли б тільки історичні, а то й географічні теж. Згадати б, як у повісті «Сагайдачний» втікачі за кілька годин доїхали від волинського Острога до самого Дикого Поля!
Отправлено: 05.09.18 12:13. Заголовок: Я перекладав так «:..
Я перекладав так «: that is the question:» - «сумнів» - відкидаючи іменники отримуємо: «сумніватися» - «вагатися» «To be» - «Лишатися?» « not to be:» - «Лишити?»
Отправлено: 05.09.18 13:23. Заголовок: Salieri пишет: А на..
Salieri пишет:
цитата:
А нащо відкидати іменники? Імхо, «ось у чому сумнів» — це гарно.
Усе зло від «іменників». Зрозуміло, що неозначена форма дієслова недалеко пішла від іменників, вона також створює «неозначність», напускає наукового туману. Коли б я міг зрозуміти Шекспіра, то використав більш конкретні дієслова.
Salieri пишет:
цитата:
Чому to be» — не «бути» (чи «жити»), а «лишатися»?
Тому що «бути» обов’язково потребує «не бути», а «лишатися» не потребує обов’язково «не лишатися».
Когда-то Старицкий стал первым писателем, который подал иск на журналиста, обвинившего его в несоответствующем задумке автора переводе слов "Быть или не быть", как "бути чи не бути, ось у чому заковика", что не являлось правдой. И выиграл 2 суда не смотря на аппеляцию. Отстоял своё имя и добился публикации опровержений и извинений журналиста.
Саме так. І «жити» потребує «не жити». Так і треба, бо тут наукова дилема.
Не певен я у цьому. Нас привчили сприймати синтаксичні конструкці,ї що завітали до нас з старослов’янської, чи англійської, чи … - як притаманні науковому чи діловому стилю. Але самі носії цих мов (не враховуючи старослов’янську) сприймали їх, як наукові чи ділові??? Можливо у них не було з чого вибрати? Ось Ви тримаєтесь практично за паразита «бути», а чим Вам не догодило «лишатись»? Адже можливо «лишатись на цьому світи», можливо «лишити цей світ», можливо «лишатися людиною», можливо «лишити людське».
Отправлено: 07.09.18 04:26. Заголовок: Волод пишет: Нас при..
Волод пишет:
цитата:
Нас привчили сприймати синтаксичні конструкці,ї що завітали до нас з старослов’янської, чи англійської, чи … - як притаманні науковому чи діловому стилю. Але самі носії цих мов (не враховуючи старослов’янську) сприймали їх, як наукові чи ділові???
Гадаю, що так.
Волод пишет:
цитата:
Можливо у них не було з чого вибрати?
Коли в мові вже існує офіційний/науковий стиль, змога вибору є однозначно: розмовний стиль — первинний.
Все даты в формате GMT
3 час. Хитов сегодня: 0
Права: смайлы да, картинки да, шрифты да, голосования нет
аватары да, автозамена ссылок вкл, премодерация откл, правка нет