Отправлено: 20.09.18 07:55. Заголовок: Зеленеє жито, зелене, ....

цитата:

Зеленеє жито, зелене, Хорошії гості у мене. Зеленеє жито женці жнуть, Хорошії гості в хату йдуть. Зеленеє жито, зелене, Хорошії гості у мене. Зеленеє жито за селом, Хорошії гості за столом. Зеленеє жито, зелене, Хорошії гості у мене. Зеленеє жито при межі – Хорошії гості до душі. Зеленеє жито, зелене, Хорошії гості у мене. Зеленеє жито ще й овес, – Тут зібрався рід наш увесь.

Чому женці жнуть зелене жито?
Чи я невірно розумію слово «зелене», чи справді в тексті так багато слів «зеленеє»?

 Отправлено: 20.09.18 12:47. Заголовок: А навіщо, до речі, У..

А навіщо, до речі, Україні жито, якщо в її кліматі чудово може рости більш смачна пшениця? Може, це жито призначалося на корм худобі?

Взагалі ось цитата з Вікиної статті про жито:

цитата:

По окраске различают зерно белое, зеленоватое, серое, жёлтое, тёмно-коричневое.

 Отправлено: 20.09.18 13:11. Заголовок: А! Ось на якому фору..

А! Ось на якому форумі сталіністи, що їй Микитка не дорізав, окопалися.

цитата:

Но в 1937 году Сталин на одном из пленумов сказал: «Советский человек должен кушать белый хлеб!». И этим вынес приговор ржи как культуре. Культ личности, можно сказать, обернулся «культом пшеницы». Ретивые чиновники с усердием не по разуму бросились выполнять указание вождя. Пшеницу сеять, где надо и не надо, а выращивание ржи изводить на корню. Несколько известных селекционеров ржи просто покончили жизнь самоубийством, поскольку их лишили смысла жизни, любимого дела. Нет, они не были репрессированы, но вспомните фильм, когда председателя колхоза исключают из партии за то, что он посеял преимущественно рожь, а не пшеницу. Кстати, во всем районе пшеница зимой погибла, а колхоз ослушника получил высокий урожай ржи. Как бы там ни было, посевы ржи повсеместно сокращаются, а «культ пшеницы» достигает своего апогея. Достаточно перечислить лауреатов, академиков, которые были награждены орденами, медалями, почетными званиями и т.д. за успехи в выращивании пшеницы. И никто не отмечен по ржи!

https://www.zerno-ua.com/journals/2012/noyabr-2012-god/rozh-kotoruyu-my-poteryali

 Отправлено: 20.09.18 13:14. Заголовок: До речі, у всіх сло..

До речі, у всіх слов’ян крім росіян «рож» стала «житом».

 Отправлено: 20.09.18 13:32. Заголовок: Волод пишет: А! Ось ..

Волод пишет:

цитата:

А! Ось на якому форумі сталіністи, що їй Микитка не дорізав, окопалися.

Це ви про мене?!

Я ж не кажу, що жито в Україні непотрібне. Я питаю: навіщо, може, воно було кормове?


Волод пишет:

цитата:

До речі, у всіх слов’ян крім росіян «рож» стала «житом».

Зате російське слово в родинних стосунках з rye!
.

 Отправлено: 20.09.18 13:47. Заголовок: Малоймовірно. Орати..

Малоймовірно.
Орати поле, засівати його зерном, придатним для харчування, а потім скосити врожай на сіно для худоби, навряд в ті часи могли собі дозволити таке.
Навіть зважаючи на те, що жито взагалі може вести себе як багатолітня культура.
Зважте й на те, що худоба у ті часи постачала полям добрива фосфорні. А для цього її треба було пасти не на полях, а де інде, а вже навоз вивозити на поля.

 Отправлено: 20.09.18 15:18. Заголовок: Salieri пишет: Воло..

Salieri пишет:

цитата:

Волод пишет:  цитата: До речі, у всіх слов’ян крім росіян «рож» стала «житом». Зате російське слово в родинних стосунках з rye! .

«Жито» - це просто головний злак.
Цілком можливо, що житом могли назвати наприклад просо, яке дійсно жнуть, ще коли ця рослина зеленого кольору. Тим більш, що скажімо за часів Київської Русі вирощували переважно просо. Да навіть Маврикій в своєму «Стратегіконі» наголошує, що слов’яни багаті на збіжжя, яке ховають у кучах під землею, і переважно це просо.

 Отправлено: 21.09.18 00:07. Заголовок: Волод пишет: Чому ж..

Волод пишет:

цитата:

Чому женці жнуть зелене жито? Чи я невірно розумію слово «зелене», чи справді в тексті так багато слів «зеленеє»?

Десь слихав, що це відгомін стародавнього язичницького обряду зрізання юного (зеленого) колоса. Бачу, що багато неузгодженостей, але хоч якесь тому пояснення. Сам обряд для мене не дуже зрозумілий, щось пов'язане з вічним життям чи молодістю, можливо з'ясування мотивації обряду частково проллє світло і на пісенну загадку.

 Отправлено: 21.09.18 07:40. Заголовок: Можливо і обряд. Я ..

Можливо і обряд.
Я теж хотів знайти обряд, який би все пояснив.
Але якщо прийняти гіпотезу, що пісня змальовує жнива, то залишається гратися з кольором і житом.
Наприклад, можливо жито було спочатку такого окрасу želvoviny

 Отправлено: 21.09.18 08:30. Заголовок: Волод пишет: Але як..

Волод пишет:

цитата:

Але якщо прийняти гіпотезу, що пісня змальовує жнива

Я не думаю, що це пов'язано со жнивами врожаю. Це пісня швидше за все про Трійцю і Духів день. Він завжди асоціювався із зеленню, пробудженої природою. І жито починалося колоситися якраз в той час.

 Отправлено: 21.09.18 09:28. Заголовок: Це якщо вважати гост..

Це якщо вважати гостей, чимось окремим від жита.
А я вважаю, що снопи жита і вівса, це хороші є гості.

 Отправлено: 21.09.18 10:23. Заголовок: Щодо обрядової гіпот..

Щодо обрядової гіпотези знайшов в мережі лише це https://tamara-borisova.livejournal.com/220945.html

Чи обґрунтовані ці твердження?
Хоча б те, що ця пісня співалась лише під час весілля?

 Отправлено: 21.09.18 11:06. Заголовок: Волод пишет: Волод..

Волод пишет:

цитата:

знайшов в мережі лише це

Неужели ничого іншого немає? Я шукатиму, бо пам'ятаю.

цитата:

... ця пісня співалась лише під час весілля?

Це триндьож. Однозначно нет. Не лише.

 Отправлено: 21.09.18 11:17. Заголовок: Волод пишет: Цілком ..

Волод пишет:

цитата:

Цілком можливо, що житом могли назвати наприклад просо, яке дійсно жнуть, ще коли ця рослина зеленого кольору. Тим більш, що скажімо за часів Київської Русі вирощували переважно просо.

Тобто, можливо, і в пісні воно?

Про обряди із зеленим житом і мені страшенно цікаво. У мене як раз відчуття, що ця пісня обрядова.
.

 Отправлено: 21.09.18 11:21. Заголовок: Salieri пишет: У ме..

Salieri пишет:

цитата:

У мене як раз відчуття, що ця пісня обрядова

Обряд пов’язаний з жнивами.

 Отправлено: 21.09.18 11:28. Заголовок: Волод пишет: Це якщо..

Волод пишет:

цитата:

Це якщо вважати гостей, чимось окремим від жита.

А навіщо відокремлювати гостей від жита і те й інше від загального свята?


Волод пишет:

цитата:

Обряд пов’язаний з жнивами.

Можливо, це обряд вимагав жнив, а не навпаки.
.

 Отправлено: 21.09.18 11:37. Заголовок: Salieri пишет: А на..

Salieri пишет:

цитата:

А навіщо відокремлювати гостей від жита і те й інше від загального свята?

Репетую:
ніяких гостей крім снопів жита і вівса у пісні не бачу.

 Отправлено: 21.09.18 12:08. Заголовок: А я бачу.(...) Зеле..

А я бачу.

цитата:

(...) Зеленеє жито женці жнуть, Хорошії гості в хату йдуть. (...) Хорошії гості за столом.

Це снопи йдуть в хату і сидять за столом?!

цитата:

Зеленеє жито ще й овес, – Тут зібрався рід наш увесь.

І чого вам ще треба, щоб зрозуміти, що це таки родинне свято?
.

 Отправлено: 21.09.18 12:20. Заголовок: Жнива це ж не миттєв..

Жнива це ж не миттєвий процес, це займає кілька днів:

цитата:

Зеленеє жито женці жнуть, Хорошії гості в хату йдуть.

Женці жнуть жито, в’яжуть снопи, снопи везуть с поля до села … до стола
А в цей час жито на полі ще зеленіє.

 Отправлено: 21.09.18 12:26. Заголовок: Чи може жито бути ко..

Чи може жито бути кормової культурою: зі статті.

цитата:

Молодые побеги являются высококалорийным и богатым витаминами кормом для домашнего скота.

Звідти ж.

цитата:

Центральные регионы России практикуют высеивание ржи в качестве сидерата. Она хорошо очищает поле от сорняков, вредителей и снижает уровень заболевания почвы. Рожь насыщает землю калием и разрыхляет, делая грунт удобным для сохранения воды и кислорода.

Жито — фореве!
.

 Отправлено: 21.09.18 12:29. Заголовок: Волод пишет: снопи в..

Волод пишет:

цитата:

снопи везуть с поля до села … до стола

Одразу до столу?! Снопи?!


.

 Отправлено: 21.09.18 12:31. Заголовок: Я ж вже писав що цім..

Я ж вже писав що цім можуть займатися зараз, а в давнину цім займатись не могли, бо пахати поле, засівати його посівним зерном (це при врожайності зернових сам4), а далі косити на сіно - це було б дурною справою, тим більш при відсутності фосфорних добрив.

 Отправлено: 21.09.18 12:37. Заголовок: Salieri пишет: Одра..

Salieri пишет:

цитата:

Одразу до столу?! Снопи?!

Може й не одразу. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%96%D0%B4%D1%83%D1%85
А може на стіл жито попадало вже не в вигляді снопів.

 Отправлено: 21.09.18 12:49. Заголовок: Так не «на стіл» же..

Так не «на стіл» же ж, а за стіл!
.

 Отправлено: 21.09.18 12:55. Заголовок: Волод пишет: цім мож..

Волод пишет:

цитата:

цім можуть займатися зараз, а в давнину цім займатись не могли

Якщо це насправді так, тоді лише ритуал.
.

 Отправлено: 21.09.18 13:01. Заголовок: Покутті, Гуцульщині ..

цитата:

Покутті, Гуцульщині та Бойківщині дідух символізує родоначальника сім'ї — діда, а також усіх предків, які колись жили в давні часи

.

цитата:

Дідух в українців Польщі Саме в час перебування дідуха в оселі, мають зійтися всі душі родичів, щоб разом повечеряти[5]. Тому на Багату кутю для покійників клали біля Дідуха, де начебто мають перебувати душі пращурів, ложки, а на ніч поруч ставили й коливо (виготовлену з меду й приправлену кутею страву)[5]. Так мало тривати доти, допоки сніп перебуває в оселі. Дідух ставився на покуті

цитата:

Дідух — це дідівський дух, чи дух дідів, тобто всіх попередників роду[5]. Цей давній обряд засвідчує те, з якою великою шаною й повагою ставилися пращури до свого родоводу. Дідухом називають все те, що господар і його старший син приносять на Святвечір першими до хати — це житній, пшеничний або вівсяний сніп, якого господар ставить на покуть, околіт обмолоченої соломи та жмут сіна, яких старший син відповідно стелить на долівку та на стіл під обрус

 Отправлено: 21.09.18 13:06. Заголовок: Так хорошії ж гості ..

Так хорошії ж гості самі йдуть у хату і сидять за (!) столом!
.

 Отправлено: 21.09.18 13:27. Заголовок: Гості є. Зеленеє жи..

Гості є.

цитата:

Зеленеє жито, зелене — українська народна пісня, яка також за жанровою класифікацією є обрядовою і застільною[1]. Традиційно вважається що під цю пісню доречно зустрічати гостей.

 Отправлено: 21.09.18 13:38. Заголовок: Я вважаю, що синтакс..

Я вважаю, що синтаксична конструкція «Традиційно вважається що під цю пісню доречно зустрічати гостей.» не притаманна українській мові.
Бо навіть запитання до неї «Ким вважається» порушує фаріонітській синтаксис.

 Отправлено: 21.09.18 15:28. Заголовок: Волод пишет: Бо нав..

Волод пишет:

цитата:

Бо навіть запитання до неї «Ким вважається» порушує фаріонітській синтаксис

А що мені до її принципів? Чи я позиціонував себе її адептом?

 Отправлено: 21.09.18 15:34. Заголовок: Можна і без пані Ф. ..

Можна і без пані Ф.

Ким вважається?

 Отправлено: 21.09.18 17:38. Заголовок: Волод пишет: Ким вв..

Волод пишет:

цитата:

Ким вважається?

Хто писав - тим и вважається.
Я не визнаю дискусію в такій манері, пардоньте пане.

 Отправлено: 22.09.18 00:05. Заголовок: Волод пишет: Ким вва..

Волод пишет:

цитата:

Ким вважається?

Це так зване російською мовою «есть мнение». В кого є? Не в когось, просто є в світі: дух дихає, де хоче
.

 Отправлено: 22.09.18 00:13. Заголовок: До речі... Волод пи..

До речі...

Волод пишет:

цитата:

Щодо обрядової гіпотези знайшов в мережі лише це https://tamara-borisova.livejournal.com/220945.html

Воно теж ніщо. Як на мене, це «це» — нісенітниця.
.

 Отправлено: 24.09.18 08:53. Заголовок: :sm38: Жнива без го..

Жнива без гостей не жнива. http://scibook.net/sravnitelnoe-religiovedenie-obschee/umerschvlenie-duha-hleba-69166.html

 Отправлено: 24.09.18 09:31. Заголовок: Знайшов ще трохи цік..

Знайшов ще трохи цікавого текста про те , що жито може бути зовсім не житом.
Але жати «зелене жито», відповідно до цього тексту, поспішати з весіллям.
http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/7439/1/Lisnyak.pdf

Зате цей текст дещо доповнює розуміння «ой на горі женці жнуть».

 Отправлено: 24.09.18 13:36. Заголовок: :sm38: До речі, пр..

До речі, про «есть»:

Зелене є жито, зелене,
Хороші є гості у мене.
Зелене є жито, женці жнуть,
Хороші є гості, в хату йдуть.